Засідання Клубу банкірів 27 вересня 2018 року в Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на тему: «Облікова ставка НБУ: роль і практичне значення».
Тривала і плідна співпраця пов’язує Клуб банкірів з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності. А ще одним яскравим і наочним прикладом цієї взаємодії стало чергове засідання Клубу банкірів, яке було проведено за сприяння профільного Комітету, на тему: «Облікова ставка НБУ: роль і практичне значення».
Гострота і актуальність обговорюваного питання зібрала в одному з найбільших залів профільного Комітету, керівників Національного банку, членів Ради НБУ, очільників банків і страхових компаній, вчених-економістів, фінансових експертів та аналітиків.
Відкрив засідання перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, який окреслив низку питань, пов’язаних з обліковою ставкою НБУ, на які знайти відповіді і мали учасники обговорення. А воно стало дуже ґрунтовним і зацікавленим. Судіть самі: якщо зазвичай учасники засідання мають можливість ознайомитися з 2-3 доповідями, то на цьому засіданні їх було п’ять!
А найпершим з доповіддю «Облікова ставка – ключовий інструмент монетарної політики НБУ» виступив директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Сергій Ніколайчук, який наголосив: «Облікова ставка за останні роки стала дієвим монетарним інструментом і реальним орієнтиром вартості короткострокових коштів на ринку. Поточний операційний дизайн монетарної політики на основі облікової ставки сприяє розвитку фінансових ринків і монетарної трансмісії. Системний підхід до встановлення облікової ставки на основі макроекономічного аналізу та прогнозу сприяє розумінню учасниками ринку цілей, принципів і методів проведення монетарної політики НБУ. Високі значення облікової ставки у поточному середовищі – це необхідний крок для збереження цінової та макрофінансової стабільності і фундамент для забезпечення низьких реальних процентних ставок у середньостроковій перспективі, а отже і внеску НБУ в сталі темпи економічного зростання».
Далі слово було надано заступнику директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспонденту НАНУ Сергію Корабліну, який поділився з учасниками засідання стосовно облікової ставки, якими є очікування і реалії у цьому зв’язку.
Вплив монетарної політики на економічне зростання та кредитування прокоментував у своїй доповіді член Ради Національного банку України Василь Фурман.
Анатолій Дробязко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України у своїй презентації «Облікова ставка НБУ: роль і практичне значення» представив результати дослідження кореляційної залежності від динаміки облікової ставки НБУ основних індикаторів, що характеризують стабільність національних грошей проти внутрішніх цін та обмінного курсу гривні. А також кореляційна залежність основних процентних ставок, що складаються на ринку міжбанківського кредитування, ринку кредитування банками юридичних і фізичних осіб, а також процентних ставок, які складаються на ринку залучення депозитів у банківську систему. Запропоновані комплексні підходи до оцінки індикаторів економічної безпеки держави, а саме – індикаторів безпеки грошового ринку, валютного ринку, бюджетної і боргової безпеки. Проаналізований розвиток України у порівнянні із розвитком країн із транзитивною економікою. А також надані обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення інституційної та економічної політики.
А доктор економічних наук, професор, член Ради Національного банку України Олександр Петрик у своїй доповіді «Інфляційне таргетування в Україні» зазначив, що перехід до інфляційного таргетування є справою не тільки НБУ, а всієї системи влади, включаючи банківську систему, уряд і парламент. Підготовчі та супроводжуючі заходи мають не обмежуватися лише монетарною сферою, а включати широкий пакет структурних, фіскальних та інституціональних реформ. Режим інфляційного таргетування не є «магічною паличкою», що вирішить усі питання, а скоріше, каталізатором для більшої дисципліни, прозорості та далекоглядної монетарної політики, яка не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної кон’юнктури. Основне завдання інфляційного таргетування — це побудова ефективної системи управління інфляційними очікуваннями економічних суб’єктів, а не технічне керування попитом.
У обговоренні всіх представлених доповідей взяли участь перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, завідувач відділу Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки розвитку і торгівлі України, доктор економічних наук, професор Володимир Корнєєв, колишній заступник Голови Національного банку України Борис Марков, доктор юридичних наук, заслужений юрист України Василь Костицький, голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник Голови НБУ, колишній голова Держказначейства Олександр Кірєєв та ін.
Учасники засідання домовилися, зважаючи на важливість і актуальність піднятої теми, надати висновки і рекомендації за підсумками дискусії до профільного Комітету Верховної Ради України та Національного банку.
Трекбэк с Вашего сайта.
