Засідання Клубу банкірів на тему: «Співпраця банків та фінтеків – інновації в банківській індустрії. Поточні пріоритети та нові регламенти взаємодії з небанківськими установами» 22 березня 2019 року в Райффайзен Банку Аваль

«Співпраця банків та фінтеків – інновації в банківській індустрії. Поточні пріоритети та нові регламенти взаємодії з небанківськими установами» — саме так була сформульована тема чергового засідання Клубу банкірів, яке відбулося 22 березня в Райффайзен Банку Аваль.

За традицією засідання Клубу банкірів відкрила голова Ради Клубу Людмила Мостова, яка відзначила надзвичайну важливість і актуальність обговорюваної теми, що вказує на сучасні світові тренди. Прикладом цього є визнання кращим центробанком світу Центрального банку Сінгапура, який у своїй повсякденній роботі сміливо і широко використовує найсучасніші фінансово-технологічні рішення та інновації у банківській індустрії. Ці питання знаходяться і у фокусі уваги Національного банку України, Нацкомфінпослуг, провідних вітчизняних банків, вчених-економістів, зрештою всіх, кому небайдуже сучасне і майбутнє банківської системи України. З основною доповіддю перед учасниками засідання виступив голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. Він ознайомив присутніх зі своєю презентацією на тему: «Поточні пріоритети та нові регламенти взаємодії банків з небанківськими установами. Досвід Raiffeisen Bank International», в якій йшлося про досвід роботи Райффайзен Банку Аваль у сфері впровадження фінансових інновацій та взаємодії з небанківськими установами, швидке реагування на зростаючі запити клієнтів. Зокрема зараз в РБА створено 12 функціональних команд, завдання яких – жодного тижня без нового кроку. І по кожному напрямку банк співпрацює з фінтеками. Як наголосив Володимир Лавренчук: «Я вмотивований поведінкою клієнтів. Ми не конкуруємо з фінтеками, але конкуруємо за клієнта».

Презентація Володимира Лавренчука викликала великий інтерес учасників засідання, які поставили доповідачу цілу низку різноманітних питань стосовно обговорюваної теми.

Керівник проектів та програм Департаменту стратегії та реформування Національного банку України Сергій Шацький підготував презентацію на тему: «Перспективи розвитку Fintex в Україні: погляд регулятора», в якій проаналізував хто є нині світовим лідером фінтеків, чи потрібно втручатися у розвиток фінтеків, проблеми з  якими стикаються гравці фінтеків, тощо. Сергій Шацький зазначив, що фінтеки в Україні знаходяться на початковій стадії розвитку.

Далі слово було надано члену Нацкомфінпослуг, кандидату економічних наук Олександру Залєтову, який розповів у своїй презентації «Fintex на ринках страхування та небанківського кредитування: стан та перспективи розвитку» про те, що одним з факторів структурних змін на фінансовому ринку України є зростаючі масштаби використання мережі Інтернет та мобільних пристроїв для надання фінансових послуг, в т.ч. небанківських. «Ера Fintex на ринках небанківських фінансових послуг України розпочалась фактично в 2017-2018 роках. Цьому сприяли відповідні законодавчі зміни, ініційовані Нацкомфінпослуг, — наголосив Олександр Залєтов.

Зокрема з 7 лютого 2018 року стало можливим укладання електронного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Це регламентується змінами до Положення про особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 31.08.2017  № 3631.

Крім того у водіїв з`явилась можливість в режимі реального часу перевірити чинність договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів через веб-сайт https://policy-web.mtsbu.ua/ та оформити електронний європротокол у разі ДТП https://dtp.mtsbu.ua/index.html також за допомогою мережі Інтернет.

З 2019 року Державна прикордонна служба України розпочала перевірку наявності та чинності сертифікатів «Зелена карта» під час перетину кордону українськими автовласниками в автоматизованому режимі через запит до централізованої бази даних МТСБУ.

У найближчий час наберуть чинності  зміни до Правил дорожнього руху, розроблені Нацкомфінпослуг та ухвалені Урядом, за якими поліцейський може перевірити інформацію щодо договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в єдиній централізованій базі даних.

Щодо залучення Fintex не відстає від страхового і небанківський мікрокредитний ринок. Так за останні 1,5 роки фінансові компаній уклали понад 10 млн. кредитних договорів з фізичними особами на загальну суму майже 40 млрд. грн. Значна частина цих договорів укладено он-лайн. Проте законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг»  № 2456-д від 29.12.2015р., який би мав врегулювати певні проблемні питання (надати визначення споживач та клієнт, визначити принципи захисту прав споживачів фінансових послуг, встановити вимоги до договорів, в т.ч. в електронній формі, унормувати достовірність реклами та іншої інформації, підвищити розмір штрафів за порушення законодавства, а також наділити додатковими повноваженнями регуляторів щодо захисту прав споживачів) так і не було ухвалено.

З метою подальшого розвитку мікрокредитування, в т.ч. он-лайн,  Нацкомфінпослуг провела аналіз ситуації щодо порушення прав споживачів. За результатами було виявленні порушення та застосовані заходи впливу. Крім цього було оприлюднено на сайті Нацкомфінпослуг інформаційне повідомлення щодо порядку укладення електронного договору, проект розпорядження Нацкомфінпослуг «Про схвалення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про споживче кредитування” щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону» та проект розпорядження Нацкомфінпослуг «Про затвердження додаткових вимог до договорів про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», які направленні на врегулювання ситуацій щодо укладання кредитних договорів з фізичними особами», — наголосив Олександр Залєтов.

Ще одним доповідачем на засіданні Клубу банкірів у Райффайзен Банку Аваль став Андрій Матвійчук, доктор економічних наук, професор кафедри економіко-математичного моделювання КНЕУ імені Вадима Гетьмана. У своїй презентації «Впровадження технологій штучного інтелекту в банківську індустрію» Андрій Матвійчук представив передові розробки в галузі машинного навчання (Machine Learning), реалізовані командою українських вчених та розробників програмного забезпечення.

Андрій Матвійчук розповів, що в процесі вирішення завдань в рамках окремих контрактів із суб’єктами кредитного ринку при побудові моделей кредитного скорингу доводилось постійно виконувати низку рутинних операцій – від формування навчальних і тестових вибірок до попередньої обробки змінних (наприклад, їх категоризації), відбору найбільш значущих факторів, забезпечення стійкості та ефективності моделі тощо.

Як правило, цей процес побудови ефективної та стабільної моделі триває кілька тижнів або навіть місяців, використовуючи спеціалізовані інформаційно-аналітичні системи, і дуже залежить від кваліфікації аналітика та його суб’єктивної думки.

Володіючи двадцятирічним досвідом з математичного моделювання складних систем і процесів, було вирішено створити інтелектуальну систему IntelScoring, в основу якої покладено як класичні економетричні інструменти, так широкий спектр методів штучного інтелекту, еволюційних алгоритмів. Команда ретельно проаналізувала всі стандартні алгоритми, які  використовуються в альтернативних системах, і на кожному етапі змогла запропонувати поліпшення, повністю автоматизувавши всі рутинні операції побудови моделей.

За рахунок повної автоматизації ця система дозволяє скоротити час побудови моделей до кількох хвилин (з місяців), збільшуючи при цьому їх ефективність. При численних перевірках на однакових масивах даних моделі, побудовані IntelScoring, систематично демонструють приріст ефективності — до + 25% — в порівнянні з моделями, побудованими в інших системах. У тих же напрямках, де моделювання поки не застосовується бізнесом, IntelScoring дозволяє виявляти в даних приховані закономірності і проводити оптимізацію, що часто дає багатократний приріст ефективності.

Наприклад, у банках система застосовується для автоматичної побудови моделей оцінювання ризику роздрібного кредитування, за овердрафтом для МСП із встановленням лімітів для кожного клієнта із урахуванням його характеристик, передбачення уходу корпоративних клієнтів, оцінювання ризиковості клієнтів та їх операцій для комплайєнсу, оптимізації маркетингового бюджету при розсилці акційних СМС, прогнозування уходу співробітників для HR, автоматизації бюджетування тощо. Професор Андрій Матвійчук продемонстрував відповідні кейси впровадження системи у провідних світових та вітчизняних банках, а також отриманий ефект.

У обговоренні доповідей взяли участь заступник директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України Сергій Кораблін, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, колишній заступник Голови НБУ, колишній голова ДПА Олександр Кірєєв, голова правління «Айбокс Банку» Галина Хейло, аналітик-консультант Ігор Шумило, банкір Вадим Березовик та інші.

У засіданні також взяли участь член Ради НБУ Олександр Петрик, голова Наглядової Ради «ІндустріалБанку» Богдан Гдичинський, керівник напрямку взаємодії з платіжними системами та банками-агентами Управління організації та супроводження роздрібного бізнесу Укрексімбанку Андрій Креденцер, начальник відділу законодавчих  ініціатив Першого українського міжнародного банку Руслан Тропотяга, перший заступник голови правління Української пожежно-страхової компанії Тетяна Мосійчук, фінансовий директор групи компаній Тетяна Шмелькова, фінансовий директор компанії «Астарта-Київ» Віктор Гладкий та інші.

Як зазначив, підбиваючи підсумки обговорення, керівник проектів та програм Департаменту стратегії та реформування Національного банку України Сергій Шацький: «Подія висвітила загальні тренди в світі та локальному ринку в фінансово-технологічних рішеннях. Цікавим був досвід РБА для всіх слухачів, адже теза Володимира Лавренчука про необхідність зустрічати ті самі очікування, що і в інших галузях економіки, від отримувачів послуг – це дуже важлива думка, яка має штовхати як ринок, так і регулятора до відповідних змін. Головними темами стали організаційні зміни всередині компаній та очікування від регулятора з приводу необхідності введення змін для забезпечення практичного використання та існування в країні, як і в ЄС, засобів та моделей віддаленої ідентифікації.»

А на думку голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, дискусія показала, які нині існують тренди стосовно обговорюваної тематики, щоб усвідомити глибину питання або його складність.