Засідання Клубу банкірів в Інституті економіки та прогнозування НАНУ на тему: Перспективи прискорення економічного зростання України» 9 жовтня 2019року.

Ми живемо у час високих швидкостей і швидких змін. Здається, варто зупинитися і ти вже відстав. Втім можливо не так важливо, як ти рухаєшся, а головне-куди? А чи корелюється ця житейська істина з явищами і процесами економічного життя? Певною мірою  відповідь на це непросте питання дала фахова і відверта дискусія, що відбулася 9 жовтня в Інституті економіки та прогнозування НАН України, бо темою чергового засідання Клубу банкірів якраз і стали перспективи прискорення економічного зростання в Україні. За традицією її учасниками стали народні депутати нинішнього та попереднього скликання, провідні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики. Серед них президент Академії фінансового управління, академік НАНУ Тетяна Єфименко,голова спостережної ради RWS bank Ірина Гаврильчук, член Спостережної ради Індустріал банку Владислав Ливинець, банківський експерт Вадим Березовик, керівник Служби з торгово-економічних питань Посольства Болгарія в Україні Стефан Софронієв, заступник директора Інституту економіки та прогнозування,член-кореспондент НАНУ Андрій Гриценко та інші.

Відкрив обговорення і задав щиру та зацікавлену тональність всій дискусії директор Інституту економіки та прогнозування, академік НАНУ Валерій Геєць, який наголосив, що проблема темпів економічного зростання є фундаментальною для економічної політики і господарської практики. А ще фрагментарно окреслив найважливіші завдання, які стоять на порядку денному для її успішного розв’язання.

1. Якщо говорити про такий сегмент економіки, як банківська система то в.о. завідувача відділу фінансових ринків Академії фінансового управління, кандидат економічних наук Анатолій Дроб’язко у своїй презентації проаналізував динаміку розвитку банківської системи України у 2019 році. Він підкреслив: «Не зважаючи на збільшення прибутку банківської системи невирішені проблеми в галузі залишаються. За останні 5 років не зареєстровано ні одного нового банку з мінімальним капіталом 500 млн. грн. У 2019 кількість банків зменшилася з 78 до 76, кількість працівників яка задіяна в галузі зменшилася більше, ніж на 1000 працівників. В загалом з 2013 року кількість працівників у банківській системі зменшилася на 110 тис. чол..
2. Поступово повертається довіра до банків, кошти населення в банківській системі у 2019 році збільшилися як у гривні (18,7 млрд), так у доларі США (648 млн) так і у євро (153 млн). Збільшилися залишки  коштів в банках юридичних осіб у гривні (8,2 млрд), так у доларі США (1175млн) так і у євро (364млн). Це збільшення пов’язано із темпами зростання доходів фізичних осіб, які виплачуються через банки, так і з зростанням зовнішньоекономічної діяльності юридичних осіб.
3. Кредитний портфель на споживчі цілі фізичних осіб має тенденцію збільшення  у гривні (26,8 млрд) при поступовому зменшенні залишків  заборгованості у ВКВ. Кредитний портфель юридичних осіб зменшився на 24,0 млрд у гривні, 1,1 млрд дол. США, в той час як приріс у євро на 390 млн. Збільшення кредитування у євро – наслідок збільшення товарообороту з країнами еврозони,  з іншого боку, стагнація кредитування юридичних осіб – наслідок послідовної регуляторної політики НБУ щодо формування резервів та капіталізації банків. Банкам не вигідно кредитувати реальний сектор економіки, який зростає і без банківської підтримки.
4. Попит на банківські ресурси формує бюджет. Станом на 01.01.2019 р. в перерахунку 13,4 млрд дол. США банки вклали у ОВДП, з цієї суми 87,6% приходиться на банки за участю держави. Участь банків з іноземним капіталом  у ОВДП (6,6%) не становить загрозу для стабільності обслуговування цього сегменту ринку. Навіть з надходженнями нерезидентів 3,9 млрд. через систему міжнародного депозитарію Clearstream.
5. Аналіз середніх темпів зростання економіки та середньої інфляції, яка є в Україні та в інших країнах вказує на хронічне відставання нашої країни не тільки від сусідніх країн, але і від середніх темпів світової економіки недопустимо високих темпах середньої інфляції. Залежність економіки України від змін світових цін сировинних ринків консервує відставання розвитку країни. Потрібні нові підходи до збільшення темпів капіталізації економіки, що є запорукою зростання. Порівняння темпів зростання та інфляційних процесів економік Бразилії та Аргентини вказують на хибність ідей щодо відмови обслуговування своїх зовнішніх зобов’язань,переконаний Анатолій Дроб’язко в.о. завідувача відділу фінансових ринків Академії фінансового управління

Наступним доповідачем став Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України, який у своєму виступі спинився на окремих питаннях економічного зростання України і зокрема звернув увагу учасників засідання на те, що прогноз і мета-це різна постановка питання .А ще  драматизм ситуації полягає в тому, що навколишній світ зростає вищими темпами, ніж ми.

Про низку важливих законів,які вже ухвалила Верховна Рада нинішнього скликання і впровадження котрих може позитивно позначитись на темпах економічного зростання нашої держави у найближчі роки, розповів учасникам Клубу банкірів народний депутат України, член комітету з питань економічного розвитку Борис Приходько. Серед законів економічного спрямування він зокрема відмітив Закон  «Про концесію»,яким суттєво змінюється порядок регулювання концесійної діяльності  в Україні. Очікується, що впровадження норм даного закону у господарську практику забезпечить можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та розбудову інфраструктури, чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії,що відповідатимуть міжнародній практиці.                                                               

Згадав народний депутат Борис Приходько і Закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Згідно цього Закону від тепер вичерпний перелік майна та об’єктів, які не підлягають приватизації, наведено лише у чч.2-4 ст. 4 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018р. Протягом трьох місяців Кабінет Міністрів має розробити новий список стратегічних підприємств, що не підлягають приватизації. Також Верховна Рада України прийняла закон про так званий  «спліт», що передбачає ліквідацію Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку.

НБУ відтепер стане регулятором страхових, лізингових,фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва. «Спліт» розширює можливості Національного банку для реалізації мандату із забезпечення фінансової стабільності,а також дає змогу довести до логічного завершення реформу фінансового сектору, не обмежуючись виключно банками і поширюючи вимоги щодо прозорості,надійності та ефективності і на небанківській фінансовий сектор.

Провадження положень Закону дасть можливість забезпечити збалансований і системний підхід у напрямі ефективного розвитку небанківського фінансового сектору, переходу від секторальної моделі регулювання до ефективнішої інтегрованої моделі та створить можливість для комплексного розвитку функцій регулювання та захисту прав споживачів на фінансовому ринку,- вважає народний депутат України член комітету з питань економічного розвитку Борис Приходько.

Народний депутат України попереднього скликання,колишній перший заступник голови комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко свій виступ назвав так:«Чи досягне Україна 40% економічного зростання?» в якому поділився своїм баченням плюсів та проблем,як в економіці,та і в банківській сфері,відзначивши як важливий та потрібний крок підписання меморандуму між Урядом та Національним банком України.

Завершила засідання дискусія, в якій взяли участь президент Товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, голова правління Першого інвестиційного банку Владислав Кравець, директор Центру бізнес стратегій «Перспектива» Віталій Нечипоренко, доктор економічних наук, професор Олег Яременко, голова правління АЙБОКС банку Галина Хейло, фінансовий та банківський експерт Сергій Стратонов, фінансовий директор компанії ХЕЛСІ енд ХЕППІ Тетяна Шмелькова та інші.