АРЖК прийнято участь у Засіданні Клубу банкірів в Посольстві Словаччини в Україні на тему: «Глобальна криза і політика центральних банків»

«Глобальна криза  і політика центральних банків»-саме таку тему обрав Клуб банкірів для свого першого посткарантинного засідання у звичному форматі, яке відбулося у    Посольстві Словаччини в Україні. Втім, деякі особливості це ж таки були:наприклад,обробка рук антисептиком при вході, дистанційна розсадка учасників, використання медичних масок…  

Так, це нові реалії нашого життя. Але незмінною залишилася атмосфера засідань Клубу,важливість та глибина обговорюваної теми і високий градус дискусії.

  Відкрив представницьку зустріч провідних вітчизняних вчених-економістів, банкірів та фінансистів Надзвичайний і Повноважний посол Словаччини в Україні пан Марек Шафін, який відзначив,що посольство Словаччини не вперше приймає у своїх стінах засідання Клубу банкірів і побажав учасникам плідної роботи.

  Побажання пана Посла справдилося в повній мірі, адже і тема була дуже актуальна, і виступи яскраві. Великий інтерес учасників засідання викликала доповідь заступника директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондента НАНУ Сергія Корабліна на тему «Глобальна криза, як виклик монетарній політиці центральних банків.»    Сергій Кораблін зокрема сказав    « Після кризи 2008-2009 рр. тренди в економічній думці суттєво змінилися: знизився інтерес до неоліберальних постулатів; розчинилися твердження про досконалість та ефективність нерегульованого ринку; провідні центробанки світу не змогли відійти від доктрини «неконвенціональної» монетарної політики; єдиний ключовий центральний банк (ФРС США), що спробував повернутися до колишніх звичайних її принципів, «протримався» два роки; глобальні фінанси перебувають у стані жорсткого регулювання; у світі розквіт протекціонізм; міжнародну торгівлю охопили торгівельні війни.

Останні яскраво демонструють США, які змінили умови вільної торгівлі з Канадою та Мексикою, перетворивши NAFTA у USMCA; відкликали свій підпис під угодою про створення Транс-Тихоокеанського Партнерства, визнавши його невигідним для себе; ввели мито на імпорт сталі (25%) та алюмінію (10%) з ЄС і почали торгівельну війну з Китаєм, обклавши митом його імпорт на 370 млрд. дол. на рік. У 2019 р. США з власних міркувань блокувати оновлення складу апеляційної комісії СОТ, заважаючи її роботі.

Саме на такому тлі на початку 2020 р. світ поглинула коронакриза. За її наслідками МВФ очікує, що ВВП США у поточному році впаде на 8%, країни зони євро – на 10,2%, Німеччина – на 7,8%, Україна – 8,2%.

Враховуючи, що під час кризи 2008-2009 рр. глибина спаду в національній економіці становила 14,8%, у 3-5 разів перевищивши падіння економік США (-2,8%) та зони євро (-4,5%), поточні очікування для України не виглядають занадто песимістичними. Хоча нічого приємного самі по собі вони, звичайно, не передбачають.

За таких умов стабілізувати національні економіки, як і в 2008-2009 рр., буде державне регулювання. При цьому двома його ключовими складовими залишатимуться – суцільно відповідно до передбачень Дж. М. Кейнса – державні бюджети та монетарна політика.

Щодо перших, то згідно, з оцінками МВФ, бюджетні дефіцити провідних економік світу можуть сягнути від 10,7% ВВП (Німеччина) та 14,7% (Японія) до 23,8% ВВП (США). При цьому дефіцит бюджету в «зарегульованому» Китаї (12,1% ВВП) може взагалі не відрізнятися від його рівня у «ринково центричній» Великій Британії (12,7%).

Джерелом фінансування цього бюджетного «бенкету» виступатимуть, як тимчасові вільні ринкові кошти, так і прямі емісійні вливання центральних банків. Так, баланс ФРС США з вересня 2019 р. по червень 2020 р. вже збільшився у 1,7 рази.

Планові параметри нової програма QE, започаткованої ЄЦБ, збільшено з 750 млрд. євро до 1,35 трлн. При цьому пакет фінансової підтримки для європейських країн (540 млрд. дол.) передбачає допомогу безробітним (100 млрд., Європейська Комісія), кредити малому та середньому бізнесу (200 млрд., Європейський інвестиційний банк) та цільові програми для охорони здоров’я (240 млрд., Європейський стабілізаційний механізм).

Показово, що малі економіки на цьому тлі вимушені повністю покладатися на результати стабілізаційних зусиль великих країн, як в частині зростання світових цін на власну сировину, так й отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій, основними донорами яких є ті ж самі великі економіки. Україна перебуває саме у цьому списку, находячись поміж понад 100 країн світу, що звернулися до фінансової допомоги МВФ.»- наголосив Сергій Кораблін.

   Своїм баченням інституційних чинників виходу з коронакризи поділився з присутніми заступник директора Національного інститутут стратегічних досліджень,доктор економічних наук Ярослав Жаліло. Він зазначив: «Одужання» від коронакризи передбачає не лише подолання вірусних загроз, а й відбудову динамічної та адаптивної до нових ризиків економіки, яка спроможна забезпечити необхідну якість економічного зростання.

Для економіки України безпосередня «ціна» коронакризи виявилася м’якшою, ніж прогнозувалося на початку карантину. У травні спостерігався тренд відновлення основних макроекономічних показників.

Разом з тим, процес виходу з карантину для економіки України може містити набагато більші ризики, ніж сам карантинний період.

Як мала відкрита економіка, Україна вимушена боротися «на два фронти» — з наслідками коронакризи та впливом глобальної економічної депресії.

Подолати коронакризу слід швидше, ніж завершиться пандемія –дозволить й ефективніше убезпечити суспільство та подолати сам SARS-CoV-2

Відставання у виході з коронакризи для України означатиме відновлення сценаріїв 2000, 2006, 2011 років, які супроводжувалися екзогенізацією економіки. Тільки на цей раз системний характер коронакризи може означати інтенсивне втрачання контролю над економікою.

Головна проблема – у відсутності інституційних механізмів, які у розвинених країнах світу дозволяють цільовим чином застосовувати фіскальні та монетарні стимулятори.

Це не гарантує ефективність стимуляторів: антициклічна політика в умовах «недозрілості» циклічної кризи може «розтягти» попередній цикл, створити нециклічні локальні «піки» пожвавлення, що у подальшому посилить ймовірність та глибину наступної циклічної кризи, яка може стати «фоновою» саме у період потреби виходу з глобальної депресії, викликаної карантинними обмеженнями.

В Україні – засоби грошово-кредитного стимулювання обмежені. У довгостроковому періоді потребують інституційних змін.

Але у короткостроковому періоді додаються інституційні обмеження, сформовані коронакризою.

Проблема ухвалених на рівні банківського регулювання та урядових програм стимуляторів – їх односторонність. Вони впливають на умови кредитування, але не на спроможність позичальників, яка визначається інституційними чинниками.

Фактично, бізнес вимушений будувати свою поведінку в умовах повної невизначеності стосовно низки системоутворюючих характеристик його майбутньої поведінки (норми міжлюдських контактів, тривалість адміністративних обмежень, доступність транспортної логістики тощо). Невизначеність унеможливлює планування, адекватну оцінку кредитних ризиків тощо.»,- сказав Ярослав Жаліло

   Анатолій Дроб’язко,виконуючий обов’язки завідувача відділом фінансових ринків Академії фінансового управління, кандидат економічних наук проаналізував поточну реакцію ринків банківських послуг в Україні на Covid-19.Він підкреслив,що паніки в банківському секторі України в другому кварталі не було. «Продовжується тенденція,-відзначив Анатолій Дроб’язко,-збільшення залишків коштів фізичних осіб на поточних рахунках у банках. Особливо ці кошти приросли в банках, які надають зручні онлайн – сервіси клієнтам. Як що в цілому приріст коштів склав 52,2 млрд. грн, то строві вкладення з них склали 8,6 млрд. грн. Уряд з бюджетними витратами і пенсійна система з поточними завданнями, в цілому, справляються. Валютні кошти у банківській системі за півроку зменшилися приблизно на 1,2%, певний прошарок людей з цих коштів витрачає на  споживання.

         Бізнес у травні – червні заспокоївся, обсяги залишків у гривні зростали, обсяги залишків у валюті можна вважати, що знаходилися на стабільному рівні»,підкреслив Анатолій Дроб’язко.

  Також у обговоренні взяли участь голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української національної іпотечної асоціації Сергій Вролков,колишній член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов,віце-президент Академії фінансового управління,професор Олександр Любіч та інші.