АРЖК прийнято участь у засіданні клубу банкірів в Посольстві Словаччини в Україніна на тему: «Економічний розвиток України у світовому контексті»

Свою яскраву і насичену діяльність Клуб банкірів продовжив засіданням про економічний розвиток України у світовому контексті, яке відбулося в Посольстві Словаччини в Україні за участю Надзвичайного і Повноважного  Посла пана Марека   Шафіна та 1 секретаря Посольства пані Соні Крайчовоі, котрі поділилися з учасниками представницької зустрічі досвідом проведення реформ та залучення інвестицій у Словаччині.

У відвертому та зацікавленому обговоренні взяли участь Василь Фурман, заступник Голови Ради Національного банку України, Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, Владислав Кравець, радник Голови правління Укргазбанку, Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків, Олександр Любіч, віце-президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Наталя Приказюк, завідуюча кафедрою страхування, банківськоі справи та ризик-менеджменту КДУ ім.Шевченка, доктор економічних наук  та інші.

З доповіддю на тему Економічний розвиток України у світовому контексті» виступив доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков. Він зокрема відзначив: «Набуття Незалежності Україною супроводжувалось різного роду оптимістичними міфами: вкрай позитивні рейтинги одного німецького банку, впевненість, що своїм зерном та цукром ми «закидаємо всю Європу», а гривня буде «забезпечена каскадом водосховищ», тощо. Розвиток з відправної точки міфів був саме тому, що об’єктивно ніхто не знав, як та що треба робити.

Фактично була обрана модель дикого капіталізму – ліберальна економіка підтримувалась і протягом всіх років незалежності. Зрозуміло, після стількох років командно-адміністративної системи, державне втручання вважалось поганим як по типу державного капіталізму, так і скандинавської моделі «соціалізму». Спадщина ще радянського минулого – пошуки старшого брату, країни, чи міжнародної структури, які б займалися інтересами України.

Якщо зафіксувати ціни на вироблені в Україні товари та послуги в доларах за 2010 рік, то вийде, що у 2020 році реальний ВВП України становив лише 63,2% від показника 1990 року. Реально ж найвищий показник ВВП на душу населення, за даними Світового банку, був у 1990 році. У 2020 році він становив лише 78,6% від того показника.

Поточний стан держави не є легким. І саме з точки зору зовнішнього оточення та місця країни в світі, традиційні конкурентні переваги виглядають по іншому: 1) географічне становище – «країна–транзитер» в силу зрозумілих причин не спрацьовує, 2) чорноземи мають залишкову якість, яка краще з роками не стає, 3) кваліфікована робоча сила була на початку незалежності, а зараз продуктивність праці менше, ніж 20% від рівня США.

Надії щодо майбутнього місця країни в світі – це надії на припинення війни на Сході та припинення пандемії. Відновлення відбуватиметься на поточній структурі економіки (необроблена продукція і так звані базові галузі). Зростання цін і попиту в цьому напрямку є важливим аргументом. Потім можна мову вести про перспективи та нові технології, тощо.

На жаль, українська економіка перетворилася з орієнтованої на важку промисловість на сировинну економіку. Слабка конкурентоспроможність, застарілі технології, закриття східного напрямку ринків призвели до різкого скорочення обсягів виробництва та експорту в українському машинобудівництві.

Хоча у 2020 році Україна переважно виграла від такої структури економіки завдяки зростанню зовнішніх цін на сировину, проте існує ризик входження економіки в кризу через падіння світових цін на товари вітчизняного експорту. Для зміни структури економіки Україні потрібні значні інвестиції, проте іноземні інвестори не поспішають вкладати свій капітал.

Треба виходити з того, що Україна не є спадкоємницею наддержави і мета стати наддержавою – це не для нас. Все це пішло ще 30 років тому. Стати другою Францією (як казав Президент Кравчук) навряд чи вдасться, стати регіональнім лідером (за президентом Кучмою) – можливо, тільки треба визначити в чому.

У нас не має і не буде якоїсь країни-старшого брату чи міжнародної організації. Для світу головне – щоб Україна не турбувала, не доводилось приймати біженців, надавати термінову гуманітарну допомогу тощо. У всьому іншому ніхто за нас нашу роботу робити не буде. Але, переконаний, що ми спроможні створити країну, в якій комфортно жити та з якої не хочеться їхати в пошуку кращого, країну, де впевнена соціальна сфера та яка дружня до сусідів », — підкреслив Олексій Плотніков.

А завідуючий сектором інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук ,професор Олег Яременко свій виступ назвав «Сучасні тенденції розвитку системи міжнародних фінансів», який викликав великий інтерес учасників засідання цікавими фактами і судженнями, скажімо такими як «Глобальна система отримала властивість деструктивної складності, що змушує її учасників діяти ,виходячи з поточних інтересів та ігноруючи  довгострокові наслідки».

Учасникам засідання Клубу банкірів також була представлена презентація «Світові тенденції та страховий ринок України»,яку підготувала Голова правління Української Пожежно-страхової компанії Тетяна Мосійчук.

У своєму виступі вона акцентувала увагу присутніх на наступних важливих питаннях: «Пандемія, пов’язане з нею падіння ВВП, є основними факторами, що впливають на динаміку страхування. У 2020 року світові страхові премії впали на 1,3%, що становить приблизно третину падіння світового ВВП. Відновлення у 2021 році відбувається нерівномірно і залежить від двох основних чинників:                                                                              — доступу до вакцин, швидкості вакцинації і відповідно зняття обмежень на звичайну діяльність;                                                                                                 — та ступеня фінансової підтримки. Країни з високим рівнем доходів витрачали в середньому 8,4% ВВП у вигляді фіскального стимулювання в 2020 році в порівнянні з 3,3% ВВП в країнах з більш низьким рівнем доходу.

Світовий попит на страхування виросте на 3,3% в 2021 році і на 3,9% в 2022 р, за прогнозами набагато швидше, ніж це було після світової фінансової кризи 2008-09 рр. Найбільш стійке зростання демонструють США і Китай.

Для окремих видів страхування пандемія стала каталізатором — збільшився попит на медичне страхування і страхування комерційних ризиків, пов’язаних зі збоями в ланцюжку поставок і кіберризиками.

На український ринок страхування, крім коронокризи, найбільший вплив робить регуляторна реформа, що проводиться новим регулятором страхового ринку НБУ. Кількість компаній скоротилася з 210 в 2020 р до 177 в 2021 р. Основний причиною виходу з ринку стало недотримання вимог до платоспроможності. Зменшення компаній поки істотно не впливає на обсяги страхових премій, оскільки відбувається концентрація страхового бізнесу. Повільне зростання страхового сектора відбувається на низькій базі — проникнення сектора страхування в ВВП становить 1,4% при тому, що світовий рівень цього показника  — 7,3%»,- -наголосила Тетяна Мосійчук.

Цього разу на засіданні Клубу було чимало нових учасників, одним з яких став Голова Всеукраїнської асоціації туроператорів, президент туристичної компанії Гамалія Ігор Голубаха. Він теж попросив слова і проаналізував туристичну галузь, як один з можливих драйверів  економічного розвитку України. На думку Ігоря Голубахи  «Законом України «Про туризм» ще в 1990-х роках галузь визнано одним з пріоритетів розвитку країни, але насправді це не зовсім так.

За останні десятиліття туристична галузь майже двадцять разів реформувалась, змінялися назви Центральних органів, підпорядкування, сфери впливу. До останнього часу реформування зводилось до спрощення, зменшення можливостей впливу на процеси розвитку галузі. Досить часто більшість реформаторських потуг чиновників не змінювала систему, а лише вбудовувалася у чинні схеми, або все спрощувала.

Завдяки цьому тургалузь та й країна в цілому втратили не тільки можливості збільшення доходів до бюджету від проведення в Києві двох фіналів Євробачення, але й можливість змінити обличчя країни (туристичну і транспортну інфраструктуру) під час підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Втрати від псевдореформи (спрощення) в туризмі — скасування ліцензування турагентської діяльності відбилися не тільки на зменшенні надходжень до бюджету, але й на посиленні тінізації турагентського бізнесу, збільшенні зловживань і шахрайств щодо туристів. Нефахово називати реформою спрощення, а по суті фактичне знищення професійних зв’язків та ринкових механізмів функціонування галузі.

Це приклади непрофесійних підходів та системних помилок у відношенні до галузі. Країна нібито йде курсом реформ в бік Європи, але результати майже нульові. Нам не слід зосереджуватись на спрощеннях, бо кількість країн, яким не вдалося реалізувати дерегуляційні зміни є більшою ніж ті яким вдалося це зробити успішно.

Прикладів проведення таких повномасштабних реформ у світі багато. Наш сусід Польща ще у 2007 році програвала Україні у більшості економічних показників, але перемога (разом з Україною) в конкурсі на проведення ЄВРО 2012 значно прискорила диверсифікацію економіки цієї країни, у короткий термін були залучені майже 100 млрд доларів США і країна змінилася випереджаючи нас у більшості економічних показників. На жаль нам з вами цього не вдалося зробити, бо в той час владою країни були відхилені майже всі наші пропозиції по законодавчім та регуляторним змінам які необхідно було прийняти для залучення інвестицій в країну.

Констатуємо той факт, що ми програємо конкуренцію на ринку товарів, послуг та боротьбу за інвестора на інвестиційному ринку. Як це змінити?

Яскравий приклад — Об‘єднанні Арабські Емірати. З 1991 року ВВП країни зріс більше ніж у 8 разів до 421 млрд дол. У 2019 році. Причина успіху в змінах структури економіки. Якщо у 2009 році 85% економіки залежало від нафтового сектору, то у 2021 році доля незалежного від нафти сектору збільшилась майже до 80%.

Свої нафтові доходи Емірати інвестували в середині країни у промисловість, інфраструктуру, нерухомість, сервіси.

Дубай став одним з найбільш яскравих прикладів диверсифікації економіки перетворившись на економічний, фінансовий та туристичний центр регіону. З 1990-х років Дубай витрачав значну частину свого ВВП на грандіозні курорти та визначні пам‘ятки, надав значні преференції інвесторам у туристичну інфраструктуру і завдяки цьому перетворився в один з найпопулярніших курортів світу. Частка туризму складає 20% ВВП міста.

Як проводити необхідні зміни?

Один з надійних випробуваних інструментів залучення інвестицій, це

державно-приватне партнерство ( концесія аеропортів, доріг, морських та річкових портів…)

Приклад Туреччина — за період 1986-2018 роки реалізувала 19 проєктів вартістю 71,3 млрд дол. Новий аеропорт Стамбула відкритий в жовтні 2018 року вже може обслуговувати близько 100 млн пасажирів на рік. Очікується, що після 2025 року кількість збільшиться до 200 млн осіб.

Сьогодні туризм в Туреччині один із вагомих секторів економіки. Доля ВВП у 2019 році склала 11,3%

Додана вартість у секторі авіа та пов‘язаних секторах складає 47,3 млрд дол., кількість робочих місць 1,5 млн.

В Україні відповідно на сектор туризму припадало 5,9% ВВП, додана вартість 1,3 млрд дол., робочих місць 144 тисячі.

Другий інструмент це створення привабливого для інвестора законодавчого, фіскального та юридичного захисту інтересів інвестора (Приклад Південної Кореї…)

Рік тому відбулась зустріч Президента України з представниками туристичного бізнесу в м. Кам‘янець-Подільський. Президент надав певний поштовх чиновникам всіх рангів і запропонував повернутися у бік туризму. Деякі наші пропозиції були враховані : безвіз для низки країн, проміжна ставка ПДВ для засобів розміщення тощо. Перші ластівки цього з‘явилися вже зараз, у вигляді туристів з Саудівської Аравії на вулицях українських міст та Карпатських курортах , сподіваюсь що далі буде. Тим більше, що впроваджена програма Президента «Велике будівництво» охоплює частину туристичних об’єктів та доріг до курортних зон. На мій погляд, туризм перестає бути «другорядним хобі» деяких чиновників і має шанс перетворитись на повноправну галузь, яка прискорить структурні зміни економіки країни. Саме тому зараз надзвичайно важливий системний підхід до розвитку галузі.

«Розуміння що і як робити є, сподіваюсь і далі влада буде враховувати наші пропозиції.», — це були міркування Ігоря Голубахи стосовно розвитку туризму  в Україні, як можливого драйвера розвитку вітчизняної економіки.

У засіданні Клубу банкірів також взяли участь Голова Спостережної ради RwS  банку Ірина Гаврильчук, начальник управління по роботі з проблемними активами Національного банку України Олег Далеко, керуючий партнер адвокатського об‘єднання Джастіфай Олександр Зінченко, керівник юридичного управління  АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банку Віталій Миронюк  та інші.

Підбиваючи підсумки засідання Голова Ради Клубу банкірів відзначила, що дискусія була  дуже професійною та змістовною і подякувала Надзвичайному і Повноважному Послу Словаччини в Україні та 1 секретарю Посольства пані Соні Крайчовій за яскраві виступи і багаторічну плідну співпрацю з Клубом, а всім учасникам зустрічі за змістовні та цікаві доповіді і активну участь в обговоренні.