НБУ – ПРО РИНОК ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ: ФОРМУЄТЬСЯ НАДЛИШКОВА ПРОПОЗИЦІЯ
Цитата зі звіту НБУ:
«Торік у Києві збудовано 20.3 тис. квартир – це максимум з початку 2000-х. У І кварталі 2017 року збудовано вдвічі більше квартир, ніж у І кварталі 2016. За даними посередників, у середині травня 2017 року в Києві продавали квартири в 265 новобудовах порівняно з 230 у листопаді 2016 року. Середня площа новозбудованих квартир у Києві минулого року знизилася до 64.7 кв. м. з 68.6 кв. м. у 2015 році. У структурі пропозиції нового житла у столиці переважають однокімнатні квартири – 53% у І кварталі 2017 року.
У багатьох регіонах у І кварталі пропозиція нового житла також значно зросла. За темпами приросту пропозиції у 2016 році лідирували Харківська, Волинська і Вінницька області. Але у Львові торік обсяги житлового будівництва знизилися, хоча у 2014 – 2015 роках вони стрімко зростали.
Імовірно, збільшення обсягу житлового будівництва триватиме. Торік в Україні було видано 1514 дозволів на будівництво багатоквартирних будинків, що на 38% більше, ніж у 2015 році. Основну частину житла, збудованого за цими дозволами, повинні ввести в експлуатацію у 2017 – 2018 роках.
Макроекономічних передумов для суттєвого зростання попиту на житло поки немає. Обсяги іпотечного кредитування зросли у 2016 році. Однак вони порівняно невеликі (менше 1 млрд. грн.) і майже не впливають на попит. Банки не очікують, що ситуація суттєво покращиться протягом 2017 року.
У таких умовах попит на житлову нерухомість визначають дві категорії населення. Перша – громадяни із середнім рівнем доходів, які бажають покращити власні житлові умови та мають можливість для цього завдяки зниженню цін у доларовому еквіваленті. До цієї групи належать і ті, хто мешкав разом з дітьми чи батьками, але зараз має змогу розселитися. Ця група купує нове житло чи інвестує в його будівництво, зазвичай продаючи старе. За даними Мін’юсту, кількість угод з купівлі- продажу житла на вторинному ринку Києва у 2016 зросла на 20%.
Друга група – громадяни, що купують нове житло як інвестиційний інструмент. Вони розраховують, що житлова нерухомість принесе вищу дохідність у доларовому еквіваленті, ніж банківський депозит в іноземній валюті чи забезпечить більшу надійність інвестиції. Інші інструменти інвестування у валюті не надто розвинуті або непопулярні. Дані електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, також указують на те, що квартири в значних кількостях купують як інвестиційний інструмент.
Ці дві категорії населення не здатні самотужки забезпечити зростання попиту на житло й розвиток житлового будівництва.
Зростання кількості новобудов і обмежений попит на нові квартири формують надлишок пропозиції житла. На нього вказують кілька моментів. Серед них – поточна маркетингова політика забудовників, що надають суттєві знижки у разі стовідсоткової оплати (до 20% порівняно з торішніми 5 – 10%), орієнтація будівельних компаній на малогабаритне житло, їх партнерські з банками програми кредитування під пільгові ставки.
Надлишкова пропозиція житла тисне на ціни, які продовжують поступово знижуватися. Середня ціна квадратного метра на первинному ринку Києва у доларовому еквіваленті у квітні впала на 5% р/р, на вторинному – на 9%. Ціни на первинному ринку Львова знизились на 7% р/р, Одеси – 10% р/р. Водночас у Києві середня вартість оренди за цей період зросла на 3%, відтак співвідношення ціни житла та розміру орендної платні (price-to-rent ratio) знизилося й досягло докризового рівня.
Тенденції на українському ринку житлової нерухомості кардинально відрізняються від того, що відбувається у країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. Якщо у багатьох країнах в умовах низьких відсоткових ставок, зростання доходів та недостатності нової пропозиції житла, надуваються цінові бульбашки, то в Україні надлишкова пропозиція житлової нерухомості створює ризики передусім для забудовників.
Надлишок пропозиції житла надалі зберігатиметься. Цьому сприятимуть кілька факторів. По-перше, значна кількість житла будується й досі. По-друге, за оцінками посередників, на ринку існує відкладена пропозиція. Частина продавців на вторинному ринку чекає кращої цінової кон’юнктури, щоб виставити наявне житло на продаж. Так само на зростання цін розраховують власники нерухомості, придбаної як інвестиція.
Зміни до законодавства, що включають переселенців та учасників АТО в програму державної підтримки з придбання житла, суттєво не вплинуть на ситуацію (через бюрократичну складність процедури отримання пільг).
Досі зростанню житлового будівництва сприяло доволі ліберальне регулювання галузі. Ситуація може змінитися завдяки закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності”, що набрав чинності 10 червня. Новий закон створює інструменти для боротьби з незаконними забудовами та має посилити відповідальність забудовників.
У 2016 році у сегменті торговельної нерухомості Києва ввели в експлуатацію майже 170 тис. кв. м, або близько 20% від експлуатованої площі. Це найбільше зростання з 2008 року. Нова пропозиція ще не повністю абсорбована ринком: за даними агенції Colliers, показник вакантності торговельних площ за рік подвоївся й у грудні 2016 року становив 10%. Повільне зростання доходів населення і, відтак, витрат на споживання, а також висока закредитованість більшості девелоперів будуть стримувати зростання на ринку комерційної нерухомості у 2017 році. Найімовірніше, більшість проектів, заявлених на 2017 – 2019 роки, буде реалізовано ближче до кінця цього періоду».
Трекбэк с Вашего сайта.